Если ты одинок
И не знаешь покоя,
И советы не впрок –
Значит, время такое.
Значит, сор из избы
Выносить слишком рано,
На пороге судьбы –
Роли заднего плана,
Где приятель, грубя,
Говорит: «Будь, что будет!»,
Где не слышат тебя
Толстокожие люди.
Где надежд – никаких,
Кроме правды изгоя,
Кроме «дыр» городских
С полутенью отстоя…
Но в какой-то момент
Ты всё это оставил
Под аккомпанемент
Существующих правил.
И как тот пешеход,
Что в душе себя крестит,
Совершил переход
В неположенном месте,
Облизав карамель
Безрассудного мая.
Одиночества хмель
До конца познавая…
Словно знал наперёд
Все надрывы, обломы.
Словно чувствовал лёд
Гордых глаз незнакомых.
2014
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Поэзия : Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
