Голгофа… Нет в истории Земли
Печальней места и важнее нету.
Здесь Божий Сын распятый умирал
За злую и греховную планету.
Он в мир пришел спасать, прощать, любить,
Но заплатили мы Ему жестокой казнью,
И Тот, Кто людям воду подарил,
Иссохшими губами шепчет: «Жажду!»
Того, Кто от болезней врачевал,
Избили мы, и кровь из ран сочилась.
Он нас жалел, детей наших спасал,
Не помнила того толпа, - глумилась.
И насмеялись вволю над Христом –
В Царя одели, кланялись, плевали,
По очереди били, а потом,
Смеясь кричали: «Кто, скажи, ударил?»
Себя узнаем в шумной той толпе,
Мы были там, «Распни Его!», - кричали,
Но тихо умирал Всесильный Бог,
Слова Его слышны были едва ли.
Мы позже осознаем и поймем -
В Его смирении – спасенье наше,
А на Голгофе в час тот роковой
Он пил один из самой горькой чаши.
Голгофа… Нет в истории Земли
Печальней места…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Это самое прекрасное место.Не было бы Голгофы,не было б спасения,не было жертвы,
не было б искупления.И недаром Слово говорит"Радуйтесь,всегда радуйтесь".
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
